Блекаут емпатії? Чому українські лідери думок втрачають зв’язок із контекстом?
Останні тижні в українському медіапросторі відзначилися серією гучних комунікаційних криз. Кейси співачки Тіни Кароль, видавчині Світлани Павелецької та екс-міністра Дмитра Кулеби стали ілюстрацією глибокого розриву між «публічним позитивом» та реальним емоційним станом суспільства. Чому спроби підбадьорити аудиторію чи поділитися побутом сьогодні все частіше перетворюються на репутаційні катастрофи?
«У нас є добро»: пастка абстрактного позитиву
Історія з піснею Тіни Кароль «У нас немає світла, та в нас є добро» стала класичним прикладом комунікаційної невідповідності. Намір артистки був зрозумілим: дати розраду через творчість. Проте в умовах системного блекауту, відсутності води та тепла, абстрактне «добро» було сприйняте як знецінення реальних побутових страждань.
Коли базові потреби людини за Маслоу (тепло, безпека) не задоволені, заклики до високих матерій сприймаються як фальш. Реакція ТікТок-спільноти — саркастичні відео в темряві — стала формою захисної реакції суспільства на спробу прикрасити сувору дійсність.
Хоча Кароль оперативно вибачилася, визнавши, що «об’єднала всіх проти себе», цей кейс підкреслив: співчуття (емпатія) сьогодні цінується вище за оптимізм. Як зазначив продюсер Михайло Ясинський, ми живемо в час “оголеного нерва”, і будь-яка спроба артиста бути “надто позитивним” у критичний момент неминуче призведе до конфлікту.
Люксові бренди та поради «не на часі»
Ситуація навколо Світлани Павелецької та її порад щодо «зігрівання» за допомогою товарів інтимного призначення демонструє іншу проблему — втрату актуальності контенту. Поради, записані в інший час або в іншому настрої, потрапляючи в пік енергетичної кризи, виглядають як знущання.
А фотографія Дмитра Кулеби у кардигані Dolce & Gabbana вартістю близько 3 тисяч доларів поруч із порадою «менше сидіти вдома» обурила користувачів через тригер «соціальної несправедливості».
Для суспільства, де більшість виснажена фінансово та емоційно, демонстрація розкоші від публічних осіб сприймається як ознака того, що еліти живуть у паралельному світі. Порада «йти в ресторан», коли люди економлять на елементарному, виглядає не як заклик до підтримки економіки, а як відсутність розуміння життя пересічного громадянина.
Експерти зазначають, що через тривалу війну, обстріли та втому «поріг терпіння» українців суттєво знизився. Люди прагнуть бачити публічних осіб такими ж втомленими та вразливими, як вони самі. Будь-яка демонстрація переваги (матеріальної чи моральної) у складні часи викликає агресію. А спроби пояснити критику «замовленням» або «роботою ІПСО» часто сприймаються як небажання брати відповідальність.
Думка експерта: контекст важливіший за креатив
Аналізуючи причини такої гострої реакції суспільства, репутаційна лікарка та засновниця агенції KNSKA Anticrisis Agency Ольга Канська зазначає, що ці кейси підсвітили фундаментальні зміни у сприйнятті брендів. Вона наголошує на ефекті «завищеної планки»: чим впливовішою є особистість, тим жорсткішим стає суспільний запит. “Те, що дозволено іншим, сильним брендам не пробачають”, — пояснює експертка.
“Сьогодні креатив програє контексту. У світі, де панує втома та дефіцит базових благ, будь-який яскравий прояв може стати тригером. Культурний, соціальний і емоційний контекст зараз важать більше, ніж будь-який креатив”, — підсумовує Ольга Канська.
У сучасних реаліях навіть технічні дрібниці можуть спровокувати масштабну репутаційну кризу. Питання “Чи це доречно?” стало головним фільтром для будь-якої комунікації.
Криза — це не лише репутаційний ризик, а й дзеркало, яке показує, наскільки глибоким є зв’язок лідера з його аудиторією. І сьогодні це дзеркало каже: будьте ближчими до реальності, навіть якщо вона не пасує до вашого Instagram-профілю.
