Савва Лібкін: локальна кухня — це не обмеження. Це найсильніша точка опори для виходу на світовий ринок.
Джерело: https://www.facebook.com/share/r/17o1FFF3NJ/
Савелій Ілліч Лібкін (нар. 28 вересня 1961 року, Одеса, УРСР) — засновник та власник мережі «Ресторани Савви Лібкіна». Візіонер національної ресторанної премії «Сіль». Автор книг про кулінарію та бізнес.
Світ зацікавлений в оригіналах
Локальна кухня — це одна з небагатьох територій, де ми можемо конкурувати на рівних із ким завгодно у світі.
Причина проста. Ми виросли всередині цієї культури смаку. Ми з дитинства розуміємо, яким має бути борщ, форшмак, вареники, голубці, домашня ковбаса чи смажена тюлька. Ми знаємо це не з книжок, майстер-класів чи стажувань. Ми знаємо це на рівні особистого досвіду. Ми їли цю їжу сотні разів, бачили, як її готують удома, порівнювали десятки версій і з раннього віку формували власне уявлення про те, яким має бути правильний смак.
Саме тому українець краще відчуває українську кухню, ніж француз, італієць, грек чи японець. Точно так само, як француз краще розуміє свою кухню, а японець — свою.
Можна вивчити чужі технології. Можна опанувати рецептури. Можна відкрити французький, італійський чи азійський ресторан. Можна досягти високого рівня виконання. Але між професійним відтворенням і культурним розумінням існує величезна різниця.
▪️ Француз із дитинства знає, яким має бути смак його касуле.
▪️ Італієць миттєво відчуває нюанси смаку моцарели.
▪️ Японець безпомилково розпізнає баланс у дивному окономіякі.
За кожною такою стравою стоять покоління сімейного досвіду, побутової культури та щоденної практики.
Тому, коли ми намагаємося змагатися на території чужої гастрономічної культури, ми завжди опиняємося в ролі тих, хто наздоганяє. А от на власній території ситуація протилежна. Тут перевага належить нам.
Наша головна перевага
Ми розуміємо продукти. Розуміємо технології. Розуміємо контекст. Розуміємо емоційну природу цих страв. І головне — розуміємо смак результату.
Саме тому справжня міжнародна конкурентоспроможність української гастрономії полягає не в копіюванні чужих кухонь і назв, а в розвитку власної. Світ завжди цікавлять оригінали. Впізнаваність, повага та довгостроковий інтерес народжуються там, де пишаються своєю їжею та готують її.
Локальна кухня — це не обмеження. Це найсильніша точка опори для виходу на світовий ринок.
