«Наше виробництво не має аналогів в Україні»: про бренд «Родичі» родом з Одещини, підтримку бізнесу і стратегію розвитку Одеси.
Бренд, який пережив ковід, а під час повномасштабної війни рф проти України відкрив фізичний магазин продуктів без глютену, лактози і цукру — про все розповідають співвласники бренду «Родичі» Євгенія та Олександр Гладіліни.
Все роблять родичі. Найманих працівників в нас немає
— Євгеніє, «Родичі» сьогодні — хто це?
— Бренд натуральної продукції без глютену, лактози, цукру. Це бренд, який несе корисну ідеологію і в цьому зацікавлені ми як власники. Орієнтовано на дітей, в першу чергу.
— Це сімейний бізнес?
— Це сімейний бізнес. Залучена вся родина мого чоловіка. Ми є власниками і співвласниками. З нами батьки, куми, друзі, найманих працівників в нас немає. Все роблять родичі. Ми зацікавлені в цьому, адже так ми можемо повністю відстежити якість нашої продукції.
— Працювати з родичами відповідально. Як вдається уникати конфліктів?
— В нас буває по-всякому. Але це все залишається в родині. Ми не виносимо це кудись, нам легше це переживати. Ми дійсно цінуємо наші відносини, хочемо, щоб цей бізнес існував в тому складі, який є, і навіть більшому.
— Хто найбільше згладжує всі кути конфліктів?
— Це сестра мого чоловіка Наталя, вона куратор цього бізнесу. В неї більше досвіду в бізнесі, саме як він має працювати. Бо ми ідеологи — тут зняли, тут поїхали, тут посміялись, тут повеселились. А саме тримати бізнес в руках вдається нашій Наталі, і ми їй за це дуже вдячні. Всі спалахи, які в нас існують в родині, згладжує тільки Наталя. За цей їй дякуємо, тому що це дуже непросто.
Під час повномасштабної війни відкрили фізичний магазин
— Ви на ринку з 2018 року?
— Так, а фізичний магазин тільки три роки. До цього ми працювали тільки через інтернет і доставка була тільки з місця, де ми працювали.
— З 2018 року сталось багато подій: ковід, повномасштабне вторгнення росії. Як вам вдалось пережити цю бурю?
— Нам вдається, мабуть, сам Бог хоче, щоб таке існувало. Було важко. Ми навіть один раз виїжджали, але повернулись, щоб відкрити фізичний магазин. Ми не планували: в нас залишалась остання тисяча доларів, і я чоловіка з Молдови попросила приїхати і шукати фізичний магазин. Він дуже сумнівався, казав, що у нас не вийде. Але в нас вийшло і ми дуже щасливі.
— Чому вас обирають, як вважаєте?
— Бо ми є якість. Ми, як власники завжди на роботі, ми стоїмо тут за прилавком з чоловіком, тому що ми бажаємо розповісти, в першу чергу, про нашу продукцію. Ми все даємо скуштувати, спробувати, в нас все можна подивитись, торкнутись. Які б не були запаковані баночки, ми відкриємо і дамо вам спробувати. Ми розкажемо всю історію, як воно є.
Понад двісті найменувань товарів: від сосисок до зефіру
— З чого все почалось, де була ферма і як вона релокувалась?
— Ферму «Родичі» ми заснували спочатку у батьків мого чоловіка на Одещині в Березівському районі. З початком війни ми забрали батьків і вимушені були все делегувати друзям, знайомим. Хтось вирощує перепілок, хтось кролів, тітка мого чоловіка займається тільки м’ясом. Тому найкраща телятина від неї. Є виробництво, яке займається кондитерськими виробами. Воно знаходиться безпосередньо тут, поруч з нашим магазином. Є виробництво ковбас, сосисок. Це за нашими стандартами робиться для вас.
— Який ваш стандарт ви маєте на увазі?
— Ми робимо продукцію для дітей: вона гіпоалергенна, без додавання свинини і крохмалю. Щоб не було проблем зі здоров’ям, ми в усю продукцію додаємо тільки білий гіпоалергенний перець, тому що чорний має алерген. Що стосується ковбас і сосисок, там може бути лише білий перець до смаку.
— Скільки найменувань продукції виготовляєте?
— Більше двохсот. Основний сегмент: ковбаски і сосиски, напівфабрикати. Це все авторські рецепти і вони ніде не повторюються.
— Фірмові страви і топ-замовлення — що це?
— Це завжди міні-сосиски. І наш авторський зефір. Зефір — це неймовірний продукт, за яким стоїть черга.
Продукція без глютену, лактози і цукру
— Хто ваш основний покупець?
— В першу чергу, це споживач, який хоче їсти натуральну продукцію. Це споживачі, які пам’ятають колишні смаки і ми їх відроджуємо. Також це споживачі, які стежать за здоров’ям своїх дітей. Більше 80% наших товарів без глютену, лактози і майже без цукру.
— Ви не думали, що буде такий попит?
— Ми є єдиним в Україні магазином, який пропонує таку продукцію власного виробництва у великих масштабах. Немає аналогів. Коли ми починали, то не думали, що буде високий попит. Це для нас добре. А для людей знайти продукцію високого ґатунку і нагодувати дитину проблематично. В Україні це не розвинено.
Перша інвестиція в магазин — одна тисяча доларів
— Олександре, все почалося з вашої ідеї?
— Я дуже хотів свою еко-ферму. Взяли трішки грошей, машину і поїхали в село.
— «Трішки грошей» — це скільки?
— Тисяча доларів. Було підсобне господарство в селі і ми взяли машинку. Нам треба було елітні породи свинок, качок, курчат. Зібрали це в «Жигулі»-«шістку».
— Яким було перше замовлення?
— В нас замовили м’ясо свинок. Їх не брали живою вагою, ми його розділили на частини. В нас є сімейне фото, де Женя стоїть з тацею з м’ясом. Почалось з цього. Потім ми зрозуміли, що це невигідно. Почали переробляти в котлети, вареники, пельмені. Тому що це можна заморожувати і зберігати. Потім качки, перше куряче яйце. В нас є сімейний архів, де все вперше: перша курочка, перша свинка. І ми потім передивляємось
Ми поетапно згадуємо, що і як почалось. Перші передзамовлення були качки. Раніше було товар-гроші. А тут вийшло так, що гроші є, а товару немає. Було понад сто качок, а потім прийшла Євгенія і сказала, що замовлень перевалило на понад сто двадцять штук. В нас велика родина, ми почали шукати, всіх об’їхали, зібрали птицю, а заразом кроликів. Це було під Новий рік. Ми були не готові до ажіотажу, це була маленька група у Вайбері. Все зібрали. Так ми завоювали довіру, мабуть.
Стратегія Одеси має починатись з малого бізнесу
— З чого має починатись стратегія Одеси?
— З малого бізнесу. Має бути більше підтримки малого бізнесу. Є великі бізнеси по Одесі. Оскільки ми одесити, ми бачимо, що маленьких бізнесів дуже багато і дуже багато їх відкривається і закривається. Якщо буде більше підтримки в нинішніх реаліях, то буде більше відкриватись, ніж закриватись. Нас залишилось не так багато. От наші сусіди теж зачиняються.
— Якої підтримки ви б хотіли?
— Фінансової: якісь знижки, акції. Все сходиться до грошей: велика орендна плата, податки, плата за світло зашкалює, треба платити гідну зарплату. Все, починаючи з пакетика і пляшечки, все дорожчає і дорожчає і це душить бізнес.
— Як вам вдалось адаптувати бізнес до реалій життя?
— Вимушено. Немає іншого виходу. Тому ми так підлаштовуємось. Ми знову приходимо до того, що ціни на бензин і дизель зросли. Якби доступніші були гранти. Бізнес хоче вижити, бізнесмени і раді були б взяти когось на роботу, але потрібний грант. Щоб залишитись в бізнесі, масштабуватись, дати робочі місця.
Про мотивацію і втілення мрій в життя
— Що вас мотивує продовжувати працювати?
— Дружина — це найкращий мотиватор. Вона свого часу мене підтримала і масштабувала цю ідею. У мене свого часу було вузьке бачення: я хотів ферму, натуральний продукт, вирощувати живність і продавати людям. Так, як це було у бабусі. Моя дружина це все розширила в іншому напрямі. Вона показала, що все можна продати через інтернет, перебуваючи за 130 кілометрів від Одеси.
Починали з двох людей, а дали роботу усім родичам
— В яку суму зараз оцінюєте свій бізнес?
— Починали з тисячі доларів, у штаті було двоє людей, ми масштабувались і дали усім родичам роботу. Вони працюють як малі виробництва. Також працюють і наші діти: молодший син більше знімається, він дегустує продукцію. Кажемо йому: треба це з’їсти і це з’їсти, скажи смачно чи не смачно. А старшому 13 років, він знімає та монтує відео.
У нас є виробництво, фізичний магазин, сайт, ми є в усіх соцмережах. Шукайте нас за адресою: вулиця Небесної Сотні, 4В/3. Тут можна все скуштувати і подивитись.
