Як розвивати місто під час війни та що стане драйвером економіки після її завершення
Як розвивати місто під час війни та що стане драйвером економіки після її завершення? Депутат Одеської міськради та урбаніст Петро Обухов у розмові з Анною Кравцовою поділився баченням трансформації Одеси: від реновації «хрущовок» до створення сучасних мілітарі-стартапів та зміни застарілих міських міфів.
Про стратегію та реальність війни
«Єдина проблема, що нам треба наразі вирішити — це війна, а потім про стратегію думати. Точніше, потім думати про розвиток. Ми наразі не можемо виділяти кошти на якісь великі проєкти реконструкції чогось — те, що було до 2022 року. І тому це єдиний варіант — віддати приватним підприємцям якісь території, щоб вони їх розвивали».
Про «три різні Одеси» та розрив між ними
«У нас місто фактично розділено на три частини: історичний центр, радянські будинки (хрущовки, сталінки) і новобудови. І це абсолютно різні міста, різні проблеми. Проблеми людей, які мешкають в районі Альтаїру або Аркадії — це не ті самі проблеми людей, які мешкають в центрі або на Черемушках».
Про розвиток територій навколо залізниці
«В нас залишається вся територія навколо залізниці. Я впевнений, що ми прийдемо до того, що ми будемо будувати або мости, або тунелі, або ховати залізницю під землю, щоб цю територію освоїти. Від залізничного вокзалу до Застави-1 — це близько 250 гектарів».
Про конкуренцію з Європою за людей
«З Одеси їдуть багато людей, і ми повинні бути конкурентоспроможними у порівнянні з середніми містами Європи, не тільки з Києвом чи Львовом. По-перше, потрібна буде безпека… По-друге — комфорт. Комфорт у громадському транспорті, на вулицях, у медицині»
Про нові точки росту: MilTech та енергетика
«Україна не тільки країна зерна, а і країна, яка продасть вам дрони, що захистять ваші багатоповерхівки в Дубаї. Друге — це енергетика. Зараз відбувається велика трансформація на сонячну енергетику. Все це може бути точкою росту».
Про смерть старих міфів
«Очевидно, що зараз це вже не місто рибачки Соні чи Мішки Япончика, вибачте. Наступний міф, автором якого був Жванецький — це 80-ті. Зараз у нас 2020-ті, і нам потрібен сучасний міф. Це неможливо створити за наказом мера».
