Важливо, щоб стратегія Одеси не була штучною і штучно нав’язаною

Про стратегію розвитку міста, відчуття Одеси та Києва і новий політичний сезон. Гостя інтерв’ю політолог, кандидат філософських наук, журналіст, блогер Олександра Решмеділова.

Зберегти автентичність міста. Безпека, інвестиції, мультикультурність

– Якою ви бачите стратегію розвитку Одеси?

– Я її бачу, в першу чергу, ненасильницькою. Я дуже хочу, щоб місто розвивалось органічно, мало змогу проявляти себе в своїй автентичності, в своїй красі, специфіці, щоб вона квітла і була доглянутою. Дуже ціную мультикультурність, певну поліфонію думок в Одесі, повагу один до одного, згуртованість, єдність. Важливо, щоб стратегія включала всі ці моменти. Сила в різноманітності, в різнобарв’ї. І в різних, можливо, колоритах, які доповнюють один одного і дають місту унікальну свою атмосферу.
Водночас дуже хочеться бачити Одесу грошовитою, економічно розвиненою, захищеною і міцною, невразливою. А для цього сюди обов’язково потрібно залучати різні інвестиції, проекти. Щоб тут мали змогу, як в певній оазі, розвиватися різні економічні кластери. Якщо вирішиться безпекове питання. Дати змогу розквіту різним хабам, технологічним лабораторіям, будь-яким культурним проектам. Адже це і туристичний і культурний осередок.
Варто враховувати Одесу як портову інфраструктуру, як логістичний та туристичний центр. Так само і освітній осередок, тому що величезна кількість навчальних закладів, які тут є, дають змогу постійної кузні кадрів. В цих умовах це надзвичайно важливо.
І дуже хочеться, щоб Одеса залишалася в цій стратегії розвитку гостинною. Саме одеська гостинність, саме люди, хлібосольність Одеси є унікальною. Важливо, щоб стратегія не була штучною і штучно нав’язаною. Треба зберегти автентичність і дати змогу органічно розвиватись місту.

Відчуття Одеси

– Яке у вас відчуття Одеси?

– Сюди приїздиш, як в гості до мами. Одеса до мене надзвичайно добра. І я тут відпочиваю душею, мені тут спокійно, радісно, комфортно. І я тут постійно маю відчуття подиву. Я не перестаю радіти різним місцям, людям, дрібницям, деталям, які мене надихають своєю душею, красою, естетикою. Тому я дивлюся на Одесу закоханими очима, це однозначно.

Одеса-Київ

–  Які відмінності для вас між Києвом та Одесою?

–  Ритмом та кліматом. Ритмом – це час, інакше відчувається час в Одесі. В Одеси і Києва багато спільного. І в першу чергу, це те, що в Одесі можна зустріти досить часто киян. Вони сприймають Одесу як найкращий варіант для вікенду. Скільки себе пам’ятаю, особливо в часи студентства, всі вихідні, всі мої друзі, знайомі за змоги, особливо в кого були автівки, завжди проводили час в Одесі. Тому що це близько, швидко, зручно і завжди надихаюче.
Відмінності? Київ – це дім для мене особисто, але Одеса мене приймає дуже гостинно, родинно і завжди якось дуже по-домашньому. Тому тут теж є відчуття певної родини, дому. Але вона трішки відрізняється від Києва. Але чим більше я сюди приїжджаю, тим ріднішою вона мені стає.

В політиці, як і спорті: треба постійно над собою працювати

– Яким буде новий політичний сезон? Коли його чекати?

– Справа в тому, що політичні сезони не тільки мають чекати певної відмашки. Вони періодично протікають. Ті, хто відноситься до політики як до постійного процесу, з якого не можна випадати (як зі спорту), ті мають гарні результати. А ті, хто намагаються привести себе до ладу до якогось сезону до форми схуднути до літа… Це як і в політиці: хто хоче швидкого результату, то це дорого. Ресурси, фінанси, кадри. Або цей результат для багатьох недосяжний. Найкраще рішення: ті, хто бачать себе в політичному сезоні, мають сприймати його як довготривалу постійну роботу.

Вибори можуть статися в будь-який момент

– Щодо виборів. Я не скажу, що тут буде певний ефект неочікуваності. Але це може статися в будь-який момент. Може бути прийняте рішення за геополітичними домовленостями і ми маємо бути готові. Тому всі політичні гравці, які бачать себе в активній політиці, не мають це відкладати на потім. Не час занурюватись у внутрішні протистояння. Політика має еволюціонувати і політики мають пропонувати шляхи досягнення одних цілей. Коли Україна і наші політики чітко окреслять оці цілі, тоді нам буде простіше. Мають бути пропоновані різні методи досягнення спільних цілей. Тоді ми будемо працювати на державу, на конструктив. А не на руйнування країни.

Політтехнолог – це набута професія

– Наскільки зараз актуальна професія політтехнолога?

– Справа в тому, що політтехнолог, як професія, цікава. Я не знаю чи готують десь професійно політтехнологів. Багато політологів можуть бути теоретиками, а політики науковцями. Realpolitik (реальна політика) зазвичай можлива тільки коли ніжками, ручками, зубами пройшов ту чи іншу відстань. Політтехнолог – це набута професія. Питання в тому, наскільки професійно ви робите свою справу. Якщо якісно, то попит на вас буде завжди. А якщо ви спеціаліст такий собі, то актуальність для вас буде непомітна. Людина, яка бачить свою актуальність, свою користь, яку вона може принести, свій заробіток, свою реалізацію. Вона точно затребувана. Але треба більше прикладного досвіду.